Для ДФС України «закон не писаний»?
Арешт сум ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітів ПДВ) став фактично способом повного блокування роботи підприємств зі сторони Держави та справжньою проблемою для бізнесу.
Принцип «роботи» дуже простий – прокурор або слідчий називає цілу низку підприємств та їх контрагентів такими, що мають «ознаки фіктивності», вносить їх в одне клопотання (інколи це десятки, а то й сотні «фіктивних» підприємств), а суд накладає арешт в межах кримінального провадження.
Оскільки, мета прокурором або слідчим досягнута, як правило, активність органу досудового розслідування в межах такого кримінального провадження, на цьому і закінчується, інших слідчих дій не проводиться.
Очевидно, що підприємство з реального сектору економіки одразу реагує та оскаржує такий арешт.
Добре, що судова практика, котра склалась, принаймні в апеляційних судах, є позитивною для бізнесу та такий арешт скасовується, як очевидно незаконний, адже неможливо арештувати віртуальний результат розрахункової формули суми на котру платник податків має право зареєструвати податкові накладні у майбутньому.
А от те, що відбувається далі з виконанням такого рішення про скасування арешту, сміливо можна назвати прикладом правового нігілізму зі сторони Держави в особі ДФС України, як держателя системи електронного адміністрування ПДВ (лімітів ПДВ).
Наразі, у провадженні АБ «ЗБІГЛЕЙ ТА ПАРТНЕРИ» перебувають два кейси таких наших клієнтів як ТОВ «Вілко Трейд» та СВК «Ліга Агро», котрі в хронології ідуть майже паралельними курсами. На нашу думку, на прикладі цих кейсів можливо стверджувати про те, що у питанні скасування арештів лімітів ПДВ ДФС України, свідомо не виконує рішення судів та дотримується політики «подвійних стандартів» в однотипних правовідносинах.
Також, досвід наших клієнтів у цих кейсах дає нам всі підстави вважати, що декларації керівництва Держави про залучення інвестицій та розвиток бізнесу йдуть в розріз та є повним дисонансом до того, що відбувається на практиці в діях конкретних державних органів, у даному випадку – ДФС України.
Так, 27.06.2019 року (справа №757/22237/19-к) та 11.09.2019 року (справа №757/18118/19-к) Київським апеляційним судом було винесено ухвали про скасування рішень слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, в частині накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «Вілко Трейд» та СВК «Ліга Агро» відповідно.
Проте, станом на сьогодні, такі судові рішення так і залишаються не виконаними, а блокування реєстрації податкових накладних зі сторони ДФС України продовжується!
У випадку з ТОВ «Вілко Трейд», в ДФС України спершу зазначали, що належним чином завірена копія ухвали суду не надходила. Добре, ми звернулися до суду і, в результаті, безпосередньо Печерським районним судом м. Києва на виконання вимог ст.535 КПК України ухвала була надіслана двічі (!) до відома та виконання до ДФС України. Але ні, і це на думку ДФС України не є підставою виконувати судове рішення – суди ж можуть і підробити ухвалу. Наступною відповіддю на наші звернення було посилання на відсутність публікації тексту такого судового рішення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), як підставу невиконання судового рішення.
Дуже цікавий аргумент чи не так?
Особливо враховуючи те, що ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
А відповідно до положень ст.533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Частиною 2 ст.534 КПК України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
Закон України «Про доступ до судових рішень» визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Однак, ст.2 цього ж Закону не визначає порядок та можливість невиконання судових рішень, в т.ч., органами державної влади з посиланням на відсутність публікації його тексту в ЄДРСР.
Можливо допустити логічний висновок, що ДФС України або ставить під сумнів достовірність та легітимність офіційних документів одержаних від суду або ж свідомо не виконує судове рішення?
Одержавши таку відповідь ми звернулись до Державної судової адміністрації, яка у відповідь на адвокатський запит повідомила, що обмеження доступу до ухвали в ЄДРСР відбулося на підставі постанови слідчого органу досудового розслідування і на законних підставах текст ухвали не буде опубліковано.
Тому, повторно заява про негайне виконання судового рішення була надіслана на адресу ДФС України ще 25.10.2019 року, однак, відповідь на неї так і не отримано.
У іншій справі, а саме, по кейсу СВК «Ліга Агро», ситуація аналогічна, однак, є одна відмінність – текст рішення Київського апеляційного суду про скасування арешту було опубліковано в ЄДРСР http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84343275.
Здавалось би, за логікою ДФС України, у цьому випадку судове рішення повинно було б бути виконано.
Однак, і в цьому кейсі станом на день цієї публікації ДФС України продовжується блокування лімітів ПДВ, відповіді на адвокатський запит щодо причин невиконання судового рішення не одержано.
В результаті.
Фінансово-господарську діяльність ТОВ «Вілко Трейд» та СВК «Ліга Агро» – заблоковано, підприємства вже зазнали матеріальних збитків у вигляді штрафних санкцій за невиконаними контрактами, зазнали репутаційних втрат потрапивши у компанію «фіктивних», далі податківцями будуть застосовані фінансові санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, котрі доведеться оскаржувати, як ми це зробили на прикладі кейсу нашого іншого клієнта http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83956744, в судовому порядку.
Чи може і буде бізнес працювати в таких умовах?
Чи варто розраховувати на розвиток бізнесу та на пожвавлення інвестиційного клімату у Державі у котрій самі державні органи не виконують судові рішення винесені її ж іменем?
Чи можна говорити у такому випадку про партнерство держави та бізнесу?
Думаємо, що відповідь на усі ці питання – ні.
P.S.: З дозволу клієнта СВК «ЛІГА АГРО» публікуємо посилання на веб-сайт та фейсбук сторінку підприємства, на думку прокурора як підприємства «з ознаками фіктивності»: http://www.ligaagro.com; https://www.facebook.com/ligaagro/
P.S.S.: З дозволу клієнта ТОВ «ВІЛКО ТРЕЙД» публікуємо повну історію переписки з ДФС України щодо виконання судового рішення: Заява про негайне виконання судового рішення
P.S.S.S.: Заяви про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками злочину, що передбачений ст.382 КК України – “Невиконання судового рішення”, подано – наразі реакції правоохоронних органів немає.