Адвокатами бюро розпочато захист прав та інтересів громадянина Республіки Білорусь, якого протиправно позбавили посвідки на постійне проживання в Україні понад 15 років (!) тому назад, от тільки про таке рішення клієнт дізнався весною 2019 року…
Нетипова історія клієнта розпочалась після того, як він у березні 2019р. звернувся до компетентних органів Державної міграційної служби, щодо питання отримання громадянства України. До цього моменту, жодних питань з приводу «законності» перебування його на території України з 2005 року (!) у держави Україна не виникало.
Одразу ж документи, які стали підставою скасування дозволу на імміграцію клієнта та отриманої ним посвідки на постійне проживання, зі слів службових осіб ДМС «абсолютно законним» шляхом, звісно ніхто не надав. Як зазвичай відбувається у таких «історіях» з безкінечними візитами «на прийом» до начальника управління, клієнту було наполегливо рекомендовано добровільно покинути територію України.
Після опрацювання та аналізу справи, з метою недопущення можливих провокативних дій працівниками ДМС та Державної прикордонної служби, адвокатами бюро було встановлено, чітку хронологію обставин, яка дозволила оскаржити протиправні, на нашу думку, рішення п’ятнадцятирічної давності.
Додаткову складність ситуації доповнює той факт, що Державна міграційна служба утворена відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. №108 тільки в 2010 році, а її функції до цього, в тому числі і прийняття оскаржуваних рішень здійснювали обласні управління МВС.
Як виявилось, рішення про скасування дозволу на імміграцію, було прийняте в той період, коли клієнт перебував у ізоляторі тимчасового утримання м. Житомир, у зв’язку з тим, що 29.07.2005 року, він був затриманий співробітниками УБОЗ УМВС України в Житомирській області, нібито, за запитом правоохоронних органів Республіки Білорусь, а відтак, до 07.09.2005 року – перебував під арештом в Україні.
Обставини затримання клієнта за запитом правоохоронних органів Республіки Білорусь, а також саме кримінальне переслідування на території Республіки Білорусь були визнані Європейським судом з прав людини такими, що порушують ст.5 §§1(f) та 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 20.05.2010р. за заявою №3990/06).
От тільки, знайти логічного та правового пояснення і обґрунтування існування підстав позбавлення іноземця посвідки на постійне проживання, з порушенням всіх можливих процедур, які існували на той час, нажаль протягом більш як 15 років органи державної влади України не змогли.
Все це призвело до складного судового процесу, який навіть у складу суду викликав достатню зацікавленість та подив, та в якому на меті стоїть безумовне відновлення порушених прав інтересів клієнта нашого бюро.